Повість словацької письменниці Христини Рой (1860–1937) розповідає про молоду жінку, скривджену й знедолену життям і лихою свекрухою, жорстокість якої штовхає бідолашну до самогубства. Але Бог не дозволяє цій трагедії статися. Життя жінки змінюється, бо самотність поступається місцем тісному спілкуванню з людьми, для яких сенс життя — служіння Богові та ближнім.
Content
Розділ 1
Розділ 2
Розділ З
Розділ 4
Розділ 5
Розділ 6
Розділ 7
Розділ 8
Розділ 9
Розділ 10
Розділ 11
Розділ 12
Розділ 13
Розділ 14
Розділ 15
Розділ 16
Розділ 17
Розділ 18
Розділ 19
Розділ 20
Розділ 21
Розділ 22
Розділ 23
Розділ 24
Розділ 25
Розділ 26