Друзі

Христина Рой

103 сторінки 2 години читання

Оповідання відомої словацької письменниці Христини Рой.

«Навряд чи можна було знайти на всьому білому світі таких друзів, які б так щиро любили один одного, як ці, віддані на виховання та опіку старому пастуху Филині! Звали їх: Петро й Ондрійко. Филина — діти називали його „дядько” — був розумною, доброю й благонадійною людиною. Хоч юним друзям він здавався трохи похмурим. Батьки Петра майже одночасно померли від гарячки, і громада віддала його на прожиття. Так він потрапив на пасовисько, що належало Гемерським, і оселився в дядька Филини — родича його рідного дідуся. Там, у пастушій хижці, хлопчик почував себе щасливим і був у безпеці...»

Зміст

У ДЯДЬКА ФИЛИНИ

ПОРАДА ДИЯВОЛА

НОВИЙ ДРУГ

ЗІЗНАННЯ

СЛУШНА ДУМКА

ВЕСЕЛІ ПОМІЧНИКИ

ВПІЗНАЛИ ОДИН ОДНОГО

ШУКАЮЧІ І ЗНАЙДЕНІ

ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО

ПРАВДА ВИХОДИТЬ НАЗОВНІ

ПОБАЧЕННЯ

ВЕЛИКІ ПЛАНИ

ВІН ВСЕ УЧИНИВ НА КРАЩЕ

Світло на Сході, 1993
Мова: Українська
Назва мовою оригіналу: Traja kamaráti

Христина Рой 35 книг

Христина Рой (1860-1936) — словацька християнська письменниця і редактор.

Народилася в сім’ї євангельського пастора у м. Стара Тура. У своєму рідному місті в 1897 році вона спільно зі своєю сестрою Марією заснувала товариство терпимості «Блакитний хрест» і дияконічний центр, метою яких було моральне перетворення суспільства, допомога тим, хто перебуває в алкогольній залежності, підняття морального рівня населення. Пізніше вона заснувала притулок для безпритульних дітей і сиріт. У 1911 році заснувала невелику амбулаторну лікарню, в 1926 році — сирітський будинок, а в 1933 році — будинок престарілих.

Свою письменницьку діяльність почала з невеликих оповідань. Потім писала новели, романи, інші великі твори. Багато з її розповідей видавалися в словацьких журналах. Христина написала понад 80 творів, частина з яких до цих пір не видані. Також Христина писала тексти християнських пісень, дев’яносто п’ять з яких були видані в збірці «Сионські пісні». Деякі з них згодом були переведені на російську мову і увійшли до збірки «Пісня Відродження». З 1925 року видавала журнал «Вечірниця».