Это история о том, как однажды в деревне появился человек по имени Мефодий, и жизнь многих вокруг изменилась. Совсем не просто говорить людям о необходимости спасения, но еще сложней свидетельствовать о Господе собственной жизнью. Оказывается, Мефодий нанялся в работники к старику Ондрачику, чтобы выполнить обещание, данное своему умирающему другу: привести к Богу его деда-еврея. Жизнь героя этой книги не расходилась со словами, поэтому он смог выполнить свое обещание.
Recommend Liubov
…У будинку під розвалинами замку сталося нещастя — отруївся син аптекаря Коримського… По засніженій дорозі назустріч вітру прямує юнак з напівзамерзлою дитиною на руках… Молода дівчина — єдина дочка єгипетського вельможі — у супроводі двох компаньйонок виходить на палубу корабля. Лице її закрите вуаллю — дівчина сліпа… З вікон будинку пана Орловського лунає музика. У залі танцюють вальс. А наречена з нареченим вперше після … Show more
вінчання зустрічаються наодинці. Ні, не про кохання вони говорять, а скоріше про неприязнь одне до одного…
У повісті словацької письменниці Христини Рой (1860–1937) «Дорогою ціною» долі персонажів щільно переплітаються й утворюють багато драматичних, навіть таємничих ситуацій. Але світло Євангелія досягає найпотаємніших куточків людських душ, пробуджуючи їх до нового, щасливого життя.
Роман про шляхи людей до Ісуса Христа, до визнання Його своїм Господом і Спасителем. На прикладі життєвих ситуацій автор показує істинність євангельських заповідей про любов до Бога і ближнього, про прощення і необхідності завжди і у всьому звертатися в молитві до Бога і тільки в Ньому шукати розраду і опору в житті.
Recommend Liubov
Оповідання відомої словацької письменниці Христини Рой.
«Навряд чи можна було знайти на всьому білому світі таких друзів, які б так щиро любили один одного, як ці, віддані на виховання та опіку старому пастуху Филині! Звали їх: Петро й Ондрійко. Филина — діти називали його „дядько” — був розумною, доброю й благонадійною людиною. Хоч юним друзям він здавався трохи похмурим. Батьки Петра майже одночасно померли від гарячки, і громада віддала його на прожиття. Так він потрапив на пасовисько, що належало Гемерським, і оселився в дядька Филини — родича його рідного дідуся. Там, у пастушій хижці, хлопчик почував себе щасливим і був у безпеці...»
Recommend Liubov