страчений у 1945 році в концентраційному таборі за участь у таємній змові проти Адольфа Гітлера.

У першій за сорок років масштабній біографії Дітріха Бонгьоффера Ерік Метаксес, якого визнано найкраще продаваним автором, за версією New York Times, переплітає обидві нитки його життя — теологічну та розвідувальну, — щоб розповісти захоплюючу історію неймовірної моральної стійкості й хоробрості перед безжалісним злом. У глибоко зворушливій розповіді Метаксес використовує раніше недоступні матеріали — особисті листи, докладні щоденникові записи та спогади, почуті з перших уст, — щоб якнайповніше висвітлити досі невідомі аспекти життя і теології цієї визначної людини.

У книзі «Бонгьоффер: пастор, мученик, пророк, агент розвідки — праведник проти Третього рейху» Метаксес докладно описує драматичне рішення, яке Бонгьоффер прийняв у 1939 році: полишити безпечний притулок в Америці заради повернення до гітлерівської Німеччини. Наводячи розлогі уривки з любовних листів та закодованих послань, які отримував Бонгьоффер і які він сам писав із камери № 92, Метаксес уперше розповідає повну історію Дітріхового пристрасного й трагічного кохання.

Читачі довідаються про нові здогадки та відкриття під час перебування Бонгьоффера в Абіссинській баптистській церкві в Гарлемі, яке змінило його життя, та про його радикальну позицію стосовно того, чому християни повинні боронити євреїв. Метаксес також розповідає про реакцію Бонгьоффера на Ніч розбитого скла, про його участь у відомому замаху на вбивство Гітлера «Валькірія», в «Операції 7», а також про спробу нелегально переправити євреїв до нейтральної Швейцарії.

Книга «Бонгьоффер» є свідченням неймовірної віри однієї людини, її боротьби за визволення свого народу від прокляття нацизму. Вона дихає радістю, яку не може затьмарити навіть смерть. «Бонгьоффер» — історія життя, сповненого прагнення правди й справедливості, історія про людину, яка боролася від імені тих, хто зіткнувся із невблаганним злом.

крыса в подвале, в котором его держат похитители, ожидающая каждый день от него подачки, становится ему ближе земляков. Её светящиеся в полумраке глаза, вызывавшие вначале леденящий душу ужас, стали для пленника светлячками надежды. Эта надежда на Того, Кто один верен, даёт сидящему на цепи в смердящем подвале пастору силу и уверенность в том, что свет сильнее тьмы, что вера способна преодолеть все страдания и не дать места ненависти в сердце.

Повесть написана на основе реальных событий в Восточной Украине после 2014 года.