Як читати, щоб усе розуміти: правила усвідомленого читання

У школі кожного з нас навчили читати. Потім нас навчили переказувати прочитане. Пізніше — розуміти переказане. У результаті деякі з нас навчились критично мислити. Деякі, але не всі.

Людиною, яка не вміє розуміти прочитане і критично мислити, легко керувати. Така людина з труднощами може відрізнити факти від фейків, вона стає жертвою маніпуляцій і пропаганди, швидко потрапляє під чужий вплив.

Правильно читати вміє не кожен. Проте кожен може навчитись.

Мортимер Адлер, американський філософ, педагог і автор класичної праці про читання «Як читати книги» виділив основні принципи читання, про які ми сьогодні поговоримо.

Базові ступені читання

У нашій статті ми виходимо з того, що головна ціль читання — розуміння. Для того, щоб зрозуміти текст, треба пройти через три базові ступені читання: аналіз, інтерпретація та критика. І останній спосіб читання, котрий вимагає майстерності, — порівняння. Розповідаємо про все по черзі.

Аналітичне читання

Перш за все необхідно провести зовнішній аналіз. Традиційний підхід до читання передбачає необхідність визначити час написання твору чи епоху, про яку розповідається у тексті, врахувати соціально-політичну ситуацію, у котрій знаходиться автор. Часто це має великий вплив на суть твору.

Є й альтернативний підхід до аналізу твору, котрий називається «смерть автора». Його запропонував літературний критик Ролан Барт у 1967 році. Він вважав, що твір треба читати без прив‘язування до особистості автора й історичного контексту, а смисл варто шукати в особистих враженнях і відчуттях. Такому підходу теж є місце, але, по-перше, його якщо і застосовувати, то у художній літературі, а, по-друге, для початку все ж краще опанувати традиційний спосіб аналізу тексту.

Отже, ми визначили історичний контекст твору. Тепер потрібно поглянути на структуру книги. Ознайомтесь із розділами, з яких вона складається, зверніть увагу на проблеми, що в них порушуються, спробуйте зрозуміти логіку автора. Вже потім переходьте безпосередньо до читання.

У результаті аналітичного читання ви можете переказати текст, скласти загальну картину, поставити запитання, наприклад: «про що книга?», побачити ключові ідеї автора та відчути згоду чи незгоду з ними. Відчути, але не критикувати — це ще попереду.

Інтерпретаційне читання

Такий спосіб читання ще називають синтетичним. Зрозумівши ціль та логіку автора, ви маєте ясно сформулювати для себе основні положення книги, підкреслити тези та докази, у результаті відповісти на запитання: що саме хотів сказати автор, і чи зміг він досягнути цілі написання своєї книги?

У підсумку ви зможете сказати, що ви зрозуміли, про що книга.

Критичне читання

Коли цілі визначені та погляд автора очевидний, можна нарешті перейти до оцінки тексту, тобто до критики. Критика потрібна для того, щоб знайти помилки, виявити суперечності, заперечити. Важливо пам‘ятати, що конструктивна критика ґрунтується на повазі до опонента та на бажанні знайти істину. Критикувати можна тільки тоді, коли ви чітко зрозуміли ціль опонента, хід його думок і причину його роздумів.

Якщо ви не згодні з ідеями автора, необхідно визначити суть вашого погляду, підтвердити свою позицію логічно викладеними фактами та доказами.

Порівняльне читання

Якщо існує якась проблема, тоді існує і багато її вирішень, багато думок. Ці рішення та думки викладені у різних джерелах — нотатках, статтях, книгах. Неможливо стати експертом, прочитавши лише одну книгу. Проте й прочитання п‘яти книг не зробить вас спеціалістом. Порівняльне читання допомагає не тільки прочитати п‘ять чи десять книг, але й зіставити їх одна з одною, а також з нашим особистим досвідом, що в результаті дає глибинне розуміння.

Щоб прийти до такого розуміння, для початку потрібно відібрати книги, які дійсно варті вашої уваги. Далі — прочитати ці книги, послуговуючись тими способами читання, про які ми говорили вище: визначити цілі, знайти відповіді на поставлені запитання, зробити висновки, погодитись чи ні. У результаті ви зможете стати людиною, що має зважений погляд на те чи інше питання. І навіть зможете захистити свою позицію у дискусії.

Завершення

І наостанок ще одне цікаве поняття, про яке варто пам‘ятати, якщо ви хочете навчитись читати та розуміти, — інтертекстуальність.

Поняття «інтертекстуальність» означає, що книги більшою чи меншою мірою пов’язані з раніше написаними творами. А отже, багато книг переплітаються одна з одною у смисловому полі, мають посилання на інші твори. Найчастіше сучасні тексти відправляють читача до Біблії, творів античних філософів, а також до більш пізніх класичних творів.

Як же знайти усі ці посилання та алюзії? Відповідь проста і складна водночас — читати і робити це якомога більше та якомога вдумливіше.

Спочатку ви розумієте книгу на аналітичному рівні, потім інтерпретуєте прочитане, висловлює згоду та незгоду. Потім вивчаєте, як це питання висвітлене в інших книгах, порівнюєте погляд, розширюєте свій кругозір, розвиваєте критичне мислення, стаєте більш освіченим та незалежним читачем. Стаєте читачем, який сміливо плаває у морі інформації та ніколи не потоне.

Текст Альони Сокольникової
Фото @cottonbro