Карл Улоф Росеніус

Карл Улоф Росеніус (1816–1868) — непрофесійний проповідник і письменник, що народився на півночі Швеції в містечку Вастерботтен, був одним з найвидніших релігійних діячів своєї країни. Він служив у Віфлеємській Церкві в Стокгольмі з 1855 по 1868 р. р.

Згідно із законом «Про таємні релігійні збори» 1726 року всі приватні релігійні збори, за винятком сімейних молитов, були заборонені. Такий стан речей призвів до створення так званої групи «читачів». Батько Росеніуса був священиком, але теж став «читачем». Під час «сімейних молитов» читали Біблію, праці Лютера і Арндта. Знання Слова і здорового учення були закладені Росеніусом саме в цей період.

Коли Росеніус вчився в Упсалі на священика, він дізнався, що в учбовий план були включені світські предмети. Оскільки вони його не цікавили, то він вирішив стати непрофесійним проповідником. У своєму служінні йому довелося пережити багато гонінь. «Є чотири класи в християнській школі хреста, — писав він, — у першому ти вчишся: «Я повинен страждати!», у другому: «Я хочу страждати!», у третьому: «Я можу страждати!» і в четвертому: «Я можу постраждати!»

Бог використовував його служіння як проповідника так і письменника, щоб принести чудове духовне пробудження до Швеції. «Міська Місія Стокгольма» і «Шведський Жіночий Рух» були засновані саме в результаті цього пробудження.

Росеніус ставився до розповсюдження літератури як до найважливішого інструменту проповіді євангелії. Більш того, цю роботу можна було виконувати сумісно зі світським покликанням. «Евангеліска Фостерландсстіфтельсен» швидко став видавничим будинком з найбільшим обсягом накладів, що сприяло швидкому розповсюдженню більш ніж двох мільйонів примірників Біблії, Нового Заповіту і книг Лютера. Роботи Росеніуса також були перекладені щонайменш на дванадцять мов, і розійшлися мільйонним тиражем.

Акцент в його книгах ставиться не тільки на диві Божої благодаті, явленої в справі спасіння, але і на її дії в житті кожної людини, що робить її спроможною служити Богові так, як це не було можливо у часи дії Закону. Росеніус також пише: «Найвиразніше духовне священство проявляється вкупі із вірним виконанням земного покликання». Це можливо тільки завдяки дії Божої благодаті у віруючому і через нього.