Свято, коли приходить друг. Оповідання з Великої Книги

Оповідання з Великої Книги нагадують малим i дорослим читачам, що видимий світ не може бути перешкодою для спілкування з Богом. Навпаки, цей світ є Божим дарунком, у якому ми помічаємо Божі діла та Божу милість і з радістю переконуємося, що, коли ми живемо з Богом, наше життя продовжиться з Ним у вічності.

«Люди завжди цікавились, який Бог. Коли Ісус жив на землі, Він показав людям, яким є Бог. Бог є таким, яким був Ісус,— про це записано у Святому Письмі.

Не так давно Норвегія прийняла групу дітей з Афганістану. Їх записали в дитячий садок, і в перший день один хлопчик заліз під стіл і ніяк не хотів звідти вилазити. Вихователі не знали, що з ним робити. Так минуло декілька днів. Тоді один із вихователів заліз під стіл і там, під столом, сидів разом із хлопчиком, спав, їв, грався з ним, роздивлявся книжки тощо. Поступово хлопчик почав вилазити з-під стола й бавитись з іншими дітьми в садку.

Через деякий час афганський уряд почав вимагати повернути цих дітей назад на батьківщину. Єпископ Норвегії звернувся до суду з проханням залишити дітей, але його позов не задовольнили.

Один журналіст запитав єпископа:

— Де був Бог, коли цих дітей відправили до Афганістану?

— Бог був під столом,— відповів єпископ і розповів журналісту історію, яку ти щойно прочитав.

Ісус не тільки показав нам, який Бог. Він показав, якою має бути людина, створена за образом Божим. Він показав, як стати Божою дитиною.

Інколи в нас може виникнути спокуса читати Святе Письмо тільки для того, щоб знати правду.

Святе Письмо потрібно читати для того, щоб жити за правдою. Тоді нас можна буде назвати Божими дітьми.»

— Автор