Що Коран говорить про Бога, і що треба знати християнам про Коран

Щоб проповідувати людині ефективно, необхідно розуміти, як вона міркує. Джеймс Р. Вайт, автор книг з богослів‘я й апологетики, досконало вивчив Коран, щоб розказати християнам про мусульман. Звідки походить іслам? Які відмінності між мусульманами та християнами? У що вони вірять? Чим живуть? Автор послідовно та детально пояснює подібність та різницю між цими двома світовими релігіями.

А ми ділимося тезами з книги «Что каждый христианин должен знать о Коране».

Що таке Коран

Коран був написаний на початку 7 століття недалеко від Мекки. За розміром він не більший за Новий Завіт. У Корані 114 сур (розділів), які складаються з аятів (віршів). За мусульманським віровченням ангел Джабраїль надиктовував Коран Мухаммеду протягом двадцяти років. Сури не впорядковані та описують події, мало пов‘язані між собою. Такий нелінійний виклад ускладнює розуміння Корану для західних читачів. Щоб полегшити і пояснити взаємозв‘язок подій, були створені тлумачення — тафсири.

Ортодоксальні мусульмани вважають, що Коран вічний, так само як і Аллах. Книга, яку поважають усі мусульмани, — це точна копія небесної скрижалі, на якій був написаний Коран від початку світу. Пророк Мухаммед, як вірять вони, не написав Коран. Він лише провідник, пасивний слухач надиктованих йому слів.

Що Коран говорить про Мухаммеда?

Історія Мухаммеда пов‘язана з Меккою та Каабою, яка була важливим місцем релігійного поклоніння ще за часів Авраама. За ісламським віровченням саме Авраам і його син Ізмаїл заклали Каабу, щоб поклонятися там Богу. З часом мешканці Кааби піддалися розпусті і стали служити ідолам. Так було, доки не прийшов Мухаммед. Він очистив місто від ідолів і відновив служіння єдиному Богові.

Мухаммед народився в 570 році в Мецці. Він був чесною і порядною людиною, займався торгівлею. Одружився з багатою вдовою, яка була старша за нього на 15 років. У сорок років у печері Хіра Мухаммеду явився ангел Джабраїль, який дав йому одкровення. Після зустрічі з ангелом Мухаммед відчув, що слова істини написані на його серці. Так простий торговець став пророком.

Спочатку мало, хто сприймав слова Мухаммеда серйозно. Його гнали, над ним насміхались. Але він наполегливо проповідував людям слова про єдиного Бога. Послідовників ставало все більше. Його ж влада росла. Він став впливовим політичним лідером. У результаті все більше арабських племен стали під стяги монотеїзму. І нарешті в 630 році Мухаммед разом із прибічниками взяли Мекку, очистили її від ідолів і утвердили своє лідерство в центральній частині Аравії. І досі в арабські міста Мекку та Медину можуть зайти тільки мусульмани. До самої смерті Мухаммеда в 632 році арабська держава розширювала свої кордони.

Хто такий Аллах: таухід, шахада, ширк, мітхак і фітра

Аллах — єдиний Бог, який створив усе суще.

Таухід — серце мусульманської віри, те, що визначає іслам. Це слова, з яких розпочинається і якими закінчується земний шлях мусульманина: «Я свідчу, що немає іншого божества, достойного поклоніння, крім єдиного Бога». Ці слова співзвучні з біблійними: «Один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх, Який над усіма». Ціль життя кожного мусульманина — таухід — знати Аллаха та служити Йому. Біблія зі свого боку каже: «Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому єдиному служитимеш!»

Шахада — сповідання віри чи свідоцтво про неї. Слова шахади звучать так: «Я свідчу, що немає бога, крім Аллаха, і свідчу, що Мухаммед — Його раб і посланник». Шахада є частиною практично всіх мусульманських молитов. Щоб прийняти іслам у середньовіччі, було достатньо тричі промовити шахаду перед офіційним представником. Під час древніх битв шахада служила закликом до бою й саме від неї походить слово «шахід», що означає «мученик».

Ширк — відступ від таухіда, а отже, найстрашніший гріх. Коран говорить однозначно: ширк не пробачається. Будь-яке поклоніння комусь, крім Аллаха — ширк. Просити благословення у когось, крім Аллаха, порівнювати будь-яким способом когось з Аллахом — ширк. Думати, що хтось знає все чи може чути молитви — ширк. Ширк — дуже широке поняття, і його розуміння ускладнюється тим, що в українській мові немає відповідника. Узагальнюючи, ширк — надання комусь або чомусь рис Аллаха. Більшість мусульман уважає, що віра в Трійцю і поклоніння Ісусу — ширк, який не пробачається.

Мітках — це завіт між Аллахом та всіма людьми. Якщо людина вірить, що Аллах — Господь, то вона вступає у завіт.

Фітра — усвідомлення та визнання існування Аллаха. Вважається, що це усвідомлення закладено в кожну людину ще до її створення. Натомість Біблія стверджує, що, з одного боку, людина створена за образом та подобою Бога, а з іншого, люди неправдою пригнічують цю істину.

Чи поклоняються християни та мусульмани одному Богу?

Коран стверджує: попри те, що мусульмани та християни, чи, як їх ще називають, люди Книги, говорять про одного Бога, тільки перші дотримуються таухіда. Тобто служать одному Аллаху, а не визнають Трійцю та не поклоняються Ісусу. На думку мусульман, християни здійснюють ширк — гріх ідолопоклоніння, що не пробачається. За це їм (християнам) місце в пеклі.

Тобто Коран стверджує, що той же Бог, котрий послав Мойсея, послав Ісуса та Мухаммеда. Проте вірячи, що Ісус — Бог, люди сходять з істинної путі. Отже, ми можемо стверджувати, що Біблія і Коран посилаються на одного Бога — Бога Авраама. Але далі наші шляхи розходяться, адже мусульмани не визнають втілення Христа і сходження Святого Духа.

Джеймс Р. Вайт у книзі «Что каждый христианин должен знать о Коране» детально розповідає про кожну з тем, котра тут освітлена лише побіжно. Автор також розмірковує над питаннями Трійці і хреста в Корані, мусульманській концепції спасіння і над тим, як правильно проповідувати мусульманам. Ця й інші християнські книги доступні для читання в онлайн-бібліотеці «Еквалібра».