Науковий ступінь доктора філософії з фізики присвоєно Д. Расселу Хамфрісу в Університеті штату Луїзіани в 1972 році. На той час він був переконаним креаціоністом. Наступні шість років він працював у Лабораторії високої напруги в компанії General Electric, де займався проектуванням приладів та обладнання, а також вивченням ефектів, пов'язаних з високими напругами. За час роботи в Лабораторії отримав свій перший патент США та одну із нагород «IR-100» за промислові винаходи журналу Industrial Research Magazine. З 1979 року доктор Хамфріс працював на замовлення Національних лабораторій корпорації Sandia в галузі ядерної фізики, геофізики, імпульсів високої потужності та теоретичної фізики. З 1985 року брав участь у проекті Sandia із синтезу пучка частинок, є співавтором винаходу лазерних тригерних високовольтних перемикачів Rimfire, які сьогодні знайшли широке застосування.
В останні роки Д. R Хамфріс повністю присвятив себе теоретичній ядерній фізиці та гідродинаміці випромінювання для вирішення проблеми отримання першого у світі лабораторного керованого термоядерного синтезу. Він автор понад двадцяти наукових статей, не рахуючи робіт з креаціонізму. Після отримання ще одного патенту США було удостоєно двох нагород від корпорації Sandia, зокрема премії за великий внесок у створення теорії генерації іонів при світловому опроміненні мішені. Доктор Хамфріс - ад'юнкт-професор Інституту креаційних досліджень у Сан-Дієго, член ради Товариства креаційних досліджень та президент Асоціації креаційної науки в Нью-Мексико.
