Джон Оуен (1616–1683) — один із найвидатніших реформатських богословів XVII століття, відомий як «князь пуритан», доктор богослов’я та пастор.
У 1646 році його запросили проповідувати перед парламентом, а згодом він розпочав державну службу. Оуен обіймав посади декана Крайст-черч і віцеканцлера Оксфордського університету. Парламент і Олівер Кромвель часто запрошували його до Лондона для консультацій із питань релігії та державного управління. Попри численні обов’язки, Оуен знаходив час для літературної праці. У цей напружений період він написав три короткі трактати, які й досі користуються великою популярністю: «Умертвіння гріха», «Про спокусу» та «Спілкування з Богом».
Оуен також відомий як один із найвидатніших представників доктрини «обмеженого викуплення». Його праця «Смерть смерті у смерті Христа» (1647) стала класичною працею на захист цієї доктрини. Прихильники доктрини загального викуплення — вчення про те, що Ісус Христос помер за гріхи всіх людей — з позиції прихильників обмеженого викуплення звинувачуються у вченні про неефективне викуплення.
