Синичкін Олексій Валерійович народився 11 лютого 1964 року. Сім'я була невіруючою, і віруючих родичів не було. 1982 року закінчив середню школу. Працював на кафедрі ремонту машин Всесоюзного сільськогосподарського інституту. Вступив до цього ж інституту, почав займатися наукою. Отримав два патенти на винаходи. 1988 року переїхав жити до Чернівців. 1993 року покаявся. 5 грудня 1993 року прийняв святе водне хрещення у Другій церкві євангельських християн-баптистів міста Чернівці. Почав займатися молодіжним служінням. У 1994 р. брав участь в організації одного з перших молодіжних християнських клубів, метою якого була євангелізація молоді. Клуб ефективно працює досі.
У 1998 році вступив до богословської семінарії ЄХБ. 1999 року почав брати участь у проекті «Усна Історія», який організував Вальтер Заватські за підтримки Меннонітського комітету. Під час роботи над проектом виник серйозний інтерес до історії ЄХБ. 2001 року захистив диплом на ступінь бакалавра богослов'я на тему «Історія євангельських християн-баптистів у СРСР з 1959 по 1966 рік». Роботу опубліковано. З 2002 року почав серйозно займатися дослідженням та систематизацією архіву Радянського Союзу ЄХБ. З цього року почав брати участь у проекті Євро-Азіатської акредитаційної асоціації «Електронна християнська бібліотека» з підготовки серії CD «Історія євангельського руху в Євразії».
2004 року захистив дисертацію на ступінь магістра богослов'я на тему «Аналіз діалогу між ВСЕХБ та СЦ ЄХБ з 1961 по 1972 рік». Роботу опубліковано.
З 2004 року викладає історію християнства та історію євангельського руху.
Автор понад 20 статей та книг з історії євангельського руху. Диякон церкви євангельських християн-баптистів "Ковчег". У 2000 році одружився. Дружину звуть Галина. Четверо дітей: Яків, Семен, Ольга та Ілля.
